Фотометрична реологія: новий золотий стандарт для ШОЕ?

Вступ

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) — один із найвідоміших і найпоширеніших лабораторних тестів у світі. Цей недорогий, неспецифічний тест дозволяє оцінити наявність запалення в організмі і може використовуватися для скринінгу або моніторингу пацієнтів із субклінічними, гострими та хронічними запальними захворюваннями.

Завдяки низькій вартості та неспецифічності ШОЕ часто використовується як загальний «індикатор хвороби». Результати ШОЕ допомагають не лише визначити тяжкість запалення, а й ефективність лікування, відіграючи ключову роль у поліпшенні результатів лікування пацієнтів.

ШОЕ та С-реактивний білок (СРБ) є найпоширенішими тестами для початкового скринінгу запалення. Однак ці два тести не є взаємозамінними. ШОЕ вимірює загальне запалення та менш чутливий до короткочасних коливань, тому, на відміну від СРБ, ШОЕ можна використовувати для вимірювання дифузних, слабковиражених та підгострих станів та хронічних захворювань.

Еволюція ШОЕ

Існуючий еталонний метод визначення ШОЕ — метод Вестергрена, розроблений у 1921 році. Він базується на повній седиментації еритроцитів протягом 60 хвилин за контрольованих умов навколишнього середовища і практично не змінився за століття.

Фотометрична реологія — це унікальний новий альтернативний метод вимірювання ШОЕ, який оцінює лише агрегацію еритроцитів (утворення «монетних стовпчиків»). Це являє собою лише першу фазу процесу осідання.

Оскільки фотометрична реологія оцінює лише агрегацію, вона не є настільки суб'єктивною до багатьох фізичних факторів, які критично впливають на метод Вестергрена:

• Час: Традиційний метод вимагає 20-60 хвилин.
• Температура: Коливання температури викривляють результати.
• Вібрація: Метод Вестергрена чутливий до вібрації лабораторного столу.
• Кут нахилу: Відхилення пробірки більше ніж на 30 градусів може збільшити ШОЕ до 30%.

Трансформація ШОЕ для сучасних лабораторій

Багато лабораторій стикаються зі значним дефіцитом персоналу. Розроблені відповідно до потреб лабораторій автоматизовані аналізатори ШОЕ підвищують ефективність та зменшують мінливість результатів.

Такі аналізатори, як iSED, використовують легкодоступні пробірки з ЕДТА та радикально скорочують час:

Цілісність та надійність зразка

Інститут клінічних лабораторних стандартів (CLSI) рекомендує проводити тест Вестергрена не довше 4 годин за кімнатної температури. На противагу цьому, фотометричні реологічні аналізатори забезпечують значно довшу стабільність зразка.

"Стабільність особливо важлива для зразків, зібраних наприкінці тижня або у вихідні, коли багато лабораторій працюють зі скороченим штатом..."

Висновок

Автоматизована фотометрична реологія — це еволюція вимірювання ШОЕ, яка забезпечує стабільні, надійні та реальні результати. Вона оптимізує робочий процес і мінімізує проблеми з персоналом. Це значне покращення порівняно з традиційними методами, що робить технологію новим "золотим стандартом".